четвер, 6 березня 2014 р.

Музей Тараса Шевченка

Націона́льний музе́й Тара́са Шевче́нка в Києві створено на базі колишньої Галереї картин Тараса Шевченка в Харкові та Центрального державного музею Тараса Шевченка в Києві у 1949 році.
Розташований на бульварі Тараса Шевченка, 12.

Історія створення
У 1933 році на базі літературного музею, що діяв при Інституті Тараса Шевченка в Харкові, засновано Галерею картин Т. Г. Шевченка, яка почала діяти з 1934 року. З Інституту Тараса Шевченка передано до Галереї 107 оригінальних мистецьких творів художника.
У 1939 до 125-річчя з дня народження в Києві в будинку АН УРСР було організовано Республіканську ювілейну Шевченківську виставку, на якій, крім експонатів Галереї картин було представлено інші матеріали з архівів і музеїв Києва, Харкова, Москви, Ленінграда, Саратова, Львова, Баку.
У 1940 Рада Народних Комісарів УРСР постановила організувати в Києві на базі Республіканської ювілейної Шевченківської виставки Центральний державний музей Т. Г. Шевченка, зосередивши тут всі оригінальні матеріали, пов'язані з життям і творчістю Т. Г. Шевченка. Згідно з постановою всі матеріали з виставки, представлені різними музеями і установами, були закріплені за музеєм, експозицію якого було відкрито у квітні 1941 року в приміщенні Маріїнського палацу. Зібрано було близько 10 000 експонатів.
Діяльність музею була припинена з початком війни. Лише найцінніші експонати пощастило перед німецькою окупацією евакуювати до Новосибірська (повернули в Україну в 1944)
24 квітня 1949 була відкрита нова експозиція у виділеному урядом приміщенні по бульвару Шевченка, 12.
Колекція

Колекція музею складається з унікальних цінностей: оригіналів малярських робіт Шевченка, документів про його життя та творчість, рукописних списків його поезій, рідкісних фотографій поета та його друзів, першодруків творів Шевченка з його автографами, майже всіх видань творів поета й літератури про нього, починаючи з прижиттєвих і закінчуючи сучасними вітчизняними та зарубіжними виданнями. У 24 залах розміщено понад 4 тисячі експонатів.
В експозиційних залах представлені твори видатних художників, скульпторів, письменників і композиторів, в яких відображено епоху Шевченка, його життя і діяльність: художні твори Карла Брюллова, Іллі Рєпіна, Василя Тропініна, Івана Крамського, Василя Штернберга, Івана Соколова, Михайла Башилова, Костянтина Трутовського, Лева Жемчужникова, Івана Сошенка, Михайла Микешина, Сергія Васильківського, Миколи Самокиша, Опанаса Сластіона, Фотія Красицького, Івана Їжакевича, Василя Касіяна, Михайла Дерегуса, Карпа Трохименка, Михайла Хмелька, Бориса Смирнова та інших; твори скульпторів Федора Каменського, Петра Клодта, Володимира Беклемішева, Федіра Балавенського, Івана Кавалерідзе, Михайла Лисенка, Івана Макогона, Петра Мовчуна, Валентина Зноби та інших.
В кількох залах експоновано матеріали, що свідчать про світове значення творчості Шевченка, переклади його творів багатьма мовами зарубіжних країн.
Станом на липень 2002 року в колекції музею зберігалося 28 007 експонатів основного фонду живопис, графіка, декоративне мистецтво, скульптура, архів, друковані матеріали, книги, фото, меморіальні речі; допоміжного фонду −44 662. Загальна кількість — 72 669.

Музей Тараса Шевченка

Націона́льний музе́й Тара́са Шевче́нка в Києві створено на базі колишньої Галереї картин Тараса Шевченка в Харкові та Центрального державного музею Тараса Шевченка в Києві у 1949 році.
Розташований на бульварі Тараса Шевченка, 12.

Історія створення
У 1933 році на базі літературного музею, що діяв при Інституті Тараса Шевченка в Харкові, засновано Галерею картин Т. Г. Шевченка, яка почала діяти з 1934 року. З Інституту Тараса Шевченка передано до Галереї 107 оригінальних мистецьких творів художника.
У 1939 до 125-річчя з дня народження в Києві в будинку АН УРСР було організовано Республіканську ювілейну Шевченківську виставку, на якій, крім експонатів Галереї картин було представлено інші матеріали з архівів і музеїв Києва, Харкова, Москви, Ленінграда, Саратова, Львова, Баку.
У 1940 Рада Народних Комісарів УРСР постановила організувати в Києві на базі Республіканської ювілейної Шевченківської виставки Центральний державний музей Т. Г. Шевченка, зосередивши тут всі оригінальні матеріали, пов'язані з життям і творчістю Т. Г. Шевченка. Згідно з постановою всі матеріали з виставки, представлені різними музеями і установами, були закріплені за музеєм, експозицію якого було відкрито у квітні 1941 року в приміщенні Маріїнського палацу. Зібрано було близько 10 000 експонатів.
Діяльність музею була припинена з початком війни. Лише найцінніші експонати пощастило перед німецькою окупацією евакуювати до Новосибірська (повернули в Україну в 1944)
24 квітня 1949 була відкрита нова експозиція у виділеному урядом приміщенні по бульвару Шевченка, 12.
Колекція

Колекція музею складається з унікальних цінностей: оригіналів малярських робіт Шевченка, документів про його життя та творчість, рукописних списків його поезій, рідкісних фотографій поета та його друзів, першодруків творів Шевченка з його автографами, майже всіх видань творів поета й літератури про нього, починаючи з прижиттєвих і закінчуючи сучасними вітчизняними та зарубіжними виданнями. У 24 залах розміщено понад 4 тисячі експонатів.
В експозиційних залах представлені твори видатних художників, скульпторів, письменників і композиторів, в яких відображено епоху Шевченка, його життя і діяльність: художні твори Карла Брюллова, Іллі Рєпіна, Василя Тропініна, Івана Крамського, Василя Штернберга, Івана Соколова, Михайла Башилова, Костянтина Трутовського, Лева Жемчужникова, Івана Сошенка, Михайла Микешина, Сергія Васильківського, Миколи Самокиша, Опанаса Сластіона, Фотія Красицького, Івана Їжакевича, Василя Касіяна, Михайла Дерегуса, Карпа Трохименка, Михайла Хмелька, Бориса Смирнова та інших; твори скульпторів Федора Каменського, Петра Клодта, Володимира Беклемішева, Федіра Балавенського, Івана Кавалерідзе, Михайла Лисенка, Івана Макогона, Петра Мовчуна, Валентина Зноби та інших.
В кількох залах експоновано матеріали, що свідчать про світове значення творчості Шевченка, переклади його творів багатьма мовами зарубіжних країн.
Станом на липень 2002 року в колекції музею зберігалося 28 007 експонатів основного фонду живопис, графіка, декоративне мистецтво, скульптура, архів, друковані матеріали, книги, фото, меморіальні речі; допоміжного фонду −44 662. Загальна кількість — 72 669.

Картини Тараса Шевченко








Картини Тараса Шевченко








Вірші Шевченка про природу


За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає,
І сонце спатоньки зове
У синє море: покриває
Рожевою пеленою,

Мов мати дитину.
Очам любо. Годиночку,
Малую годину
Ніби серце одпочине,
З богом заговорить...
А туман, неначе ворог,
Закриває море
І хмароньку рожевую,
І тьму за собою
Розстилає туман сивий,
І тьмою німою
Оповиє тобі душу,
Й не знаєш, де дітись,
І ждеш його, того світу,
Мов матері діти. 


Вірші Шевченка про природу


За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає,
І сонце спатоньки зове
У синє море: покриває
Рожевою пеленою,

Мов мати дитину.
Очам любо. Годиночку,
Малую годину
Ніби серце одпочине,
З богом заговорить...
А туман, неначе ворог,
Закриває море
І хмароньку рожевую,
І тьму за собою
Розстилає туман сивий,
І тьмою німою
Оповиє тобі душу,
Й не знаєш, де дітись,
І ждеш його, того світу,
Мов матері діти. 


Вірші Тараса Шевченка для дітей


Тече вода з-під явора 
                             
Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька,
Явор молодіє,
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють.


Тече вода із-за гаю
Та попід горою.
Хлюпощуться качаточка
Помеж осокою.
А качечка випливає
З качуром за ними,
Ловить ряску, розмовляє
З дітками своїми.


Тече вода край города.
Вода ставом стала.
Прийшло дівча воду брати,
Брало, заспівало.
Вийшли з хати батько й мати
В садок погуляти,
Порадитись, кого б то їм
Своїм зятем звати?              

Садок вишневий коло хати

Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть.
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають, ідучи, дівчата,
А матері вечерять ждуть.

Сем’я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.

Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх,
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.

Ой стрічечка до стрічечки

Ой стрічечка до стрічечки
Мережаю три ніченьки,
Мережаю, вишиваю,
У неділю погуляю.

Ой плахотка-червчаточка,
Дивуйтеся, дівчаточка,
Дивуйтеся, парубки,
Запорозькі козаки.

Ой дивуйтесь, лицяйтеся,
А з іншими вінчайтеся.
Подавані рушники...
Отаке-то козаки!